|
Лідер "Трудової України" Валерій Коновалюк зібрався йти на нинішні вибори у складі Партії регіонів. При цьому одного з перших модників українського політикуму не надто бентежить товариство Володимира Сивковича, який, за словами Коновалюка, у 2006-ому організував у пресі неслабий "обвал бруду" на "трудовика". "Сфотографували все селище, де я живу, сказали, що все це моє. Навіть будинок президента "Київстара" Ігоря Литовченка записали у мою власність", - поскаржився Коновалюк в інтерв'ю "Бульвару Гордона". При цьому політик запевняє, що насправді він "далеко не заможна людина". Але цифри Коновалюк все-таки не відкриває, про свої статки він каже так: "Достатньо для того, щоб дати освіту дітям і щоб надалі залишатися вільним і незалежним". Причому по останньому пункту "трудовик"-модник уточнив, що для того, щоб бути вільним і незалежним в Україні потрібно мати "близько 80-90 тисяч євро" середньорічного доходу.  | Коновалюк не вважає себе багатим, але чотирьох коняк, кожна за 3-4 тисячі доларів, має |
До речі, саме гроші якось ледве не угробили бідного Коновалюка. Власне, не гроші безпосередньо, а придбані на них коні, яких у Валерія чотири, кожен з яких коштує "в районі трьох або чотирьох тисяч доларів". "Два роки тому кінь мене скинув, а потім ще й сам впав зверху... Я вивихнув плече, порвав зв'язки, і мені вперше в житті наклали гіпс. Вісім років займався дзюдо - ніколи не було травм, а отут..," – згадав він минуле. Що поробиш, на улюблені речі доводиться витратитися. А кінний спорт, як і дзюдо і спорт взагалі Коновалюк любить. Та настільки, що рідна дружина часто не витримує. "Дай мені і дітям побільше поспати хоча б у вихідні дні", - передає традиційні "вихідні" слова дружини Коновалюк і пояснює:  | Перше, що Коновалюк подарував своїй дружині, була рогатка. Фото журналу "Публічні люди" |
"У нас же суворий розпорядок. Ми повинні встигнути зробити зарядку, поплавати…Так, усім підйом, на зарядку, усі марширують. І на велосипеді катаємося, і на конях їздимо, і в теніс граємо. У родині повинен бути такий каталізатор, атомний реактор, який всіх заводить". До речі, навіть перший подарунок Валерія своїй тоді ще майбутній дружині був спортивно-бойовим. "Подарував рогатку. У мене була класна - я особисто її виготовив. Дорожчого в мене на той момент нічого не було!" – розповів він. Зі своєю дружиною Іриною Коновалюк з першого класу сидів за однією партою. "Її і посадили за парту до мене, щоб вона мене зробила трошки більш статечним", - додав він. "Ми після закінчення школи 10 років не бачилися. Вона поступила у медичний інститут, я виїхав навчатися у Москву, працював. А от у відпустку приїхав додому, пішов у магазин за хлібцем і зустрів її на зупинці. А через два тижні ми одружилися. У нас якась сумісність проявилася ще в ті дитячі роки. Була така міцна шкільна дружба", - пояснив Коновалюк. Отож, діти пари Коновалюків, 14-річна дочка Євгенія та 11-річний син Владислав навчаються у київській American International School.  | Валерій Коновалюк грає на саксофоні та гітарі й власноруч посвятив сина у лицарі |
"Знаєте, при народженні дочки був дуже цікавий випадок. Ми з вагітною дружиною (вона була вже на восьмому місяці) відпочивали на дачі. Як правило, прокидаючись вранці, я найперше гладив її по животику і казав: "Доброго ранку, дитинко!". А от у понеділок 15 березня, я помилився і сказав: "З днем народження, дитинко!"... Коротше, напророчив. Виїхав на роботу, а через дві години вона мені телефонує у сльозах: "Я народжую", - згадує Коновалюк. До речі не дуже давно "трудовик"-кросавчєг власноруч посвятив свого сина в лицарі. "Він займається фехтуванням і весь час мріяв про справжню шпагу. Прочитав усе про лицарів, знає про тамплієрів, хрестоносців. І я вирішив посвятити його в лицарі. Купив справжню шпагу XVIII століття з гравюрою... У дитини текли сльози так, що ми його заспокоїли тільки над ранок. Син так серйозно до всього ставиться", - розповів політик. А серед своїх недоліків Валерій Коновалюк, який любить пограти на гітарі та саксофоні, визнає тільки один: "Я їм багато солодкого", - каже він. Фото Артема Жавроцького та журналу "Публічні люди"
| 
